Профессиональные музыканты, в том числе джазовые музыканты, артисты различных жанров и направлений, профессионалы от Содружества московских музыкантов выступают на праздниках и банкетах.

На фуршетной части праздника актуальны классические музыканты, чаще всего приглашается струнный квартет - две скрипки, альт и виолончель.

На праздниках всегда актуален ведущий праздника. Если это мероприяти свадьба, банкет или день рождения, то ведущего можно назвать тамада, но это определение все меньше и меньше употребляется в среде профессионалов.

Если ваше праздничное мероприятие прходит на улице, то вам наверняка потребуется духовой оркестр. Если праздник имеет официальные атрибуты, то, конечно, это должен быть военный духовой оркестр.

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 4078
Вход к цыганам!
Логин:
Пароль:
Поиск
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Стихи и проза цыган.

ПАРАМЫСЯ ВАШ ПХУРЭСКЭ И МАЧЁРЭСКЭ
Джиндя пхуроро пхурорьяса
Ко баро, прибаро синё морё;
Ёнэ джиндлэ дро кирно кхэроро
Бут... трианда тэ трин бэрша.
Пхуро ухтылдя неводоса мачен,
Пхури кэрдя тхавэндыр похтан.
Екхвар чюрдыя ёв неводо дро морё,
Явья неводо екхаса блатаса.
Вавир моло змэкья лэс дро морё,
Явья неводо чярьяса морёстыр.
Дрэ трито моло змэкья пхуро неводо,
Явья неводо екхорэ мачёрэса,
Сувнакуно сыс адава мачёро.
Взрундя сувнакуно мачёро,
Манушанэ глосаса ракирла:
"Отмэк ман палэ, пхурором, дро морё,
Миштыпэн баро мэ отдава,
Мэ отдава, со ту закамэса".
Диво и страхо лыя пхурорэс:
Залыяпэ ёв трианда тэ три бэрша
И на шундя, соб мачё ракирдя.
Отпхэндяпэ адалэ мачестыр
И мэкья ёв лэс лаче лавэнца:
"Кокоро дэвэл мэк тут ракхэла!
А тыро откиныбэн на трэби;
Рисёв палэ дрэ синё морё,
Джив ту одой пэскэ прэ рада".

Рисия пхуроро о рэндостыр,
Роспхэндя э пхурьякэ ваш чюдо:
"Дро васта мачёро попыяпэ,
Хачия ада мачёро сувнакаса;
Манушанэс мачё ракирэлас,
Кхэрэ дро синё морё мангьяпэ,
Откиндяпэ уче тиминяса:
Откиндяпэ, со лэстыр помангава.
На камьём мэ ничи тэ лав лэстыр;
Отмэкьём лэс дро синё дро морё".
Прэ пхурэстэ пхури закостянпэ:
"Дылыно же ту, простофиля!
На джиндян, со тэ лэс мачёрэстыр!
Лыян бы ту лэстыр копано,
Амаро, джинэс, пхарадянпэ".

Нэ гыя ко синё ёв морё;
Подыкхья ёв, а морё роскхэлдяпэ.
Покхардя мачес ада морёстыр,
Подъявья мачёро и пучела:
"Мро пхуроро, со тукэ трэби?"
Кэрдя шэро пхуро; ракирэла:
"Яв ковло, мро мачёро, зракх бидатыр,
Эх, нанэ джиибэн пхуромнятыр
Арманя пхури прэ пхурэстэ ґаздэла;
Трэби лакэ нэво копано;
Амаро жэ, джинэс, пхарадяпэ".
Откхардяпэ мачёро пхурэскэ:
"На рав шэро и джя ту дэвлэса,
Нэво копано явэла тумэндэ".

Рисия пхуроро о морёстыр,
А пхурьятэ нэво уж копано.
Нэ пхури уж бутыр закостяпэ:
"Дылыно жэ ту, простофиля!
Выманглян, дылыно ту, копано!
Бут ли сы кофо амэнгэ дрэ лэстэ?
Дылыно рисёв ко мачё ту,
Пэр прэ чянга, манг ту о кхэр".

Нэ гыя ёв ко синё ко морё,
(Заиздрандыя синё о морё)
Покхардя пхуро мачес морёстыр,
Подгыя мачёро ко пхуро о лавэнца:
"Мро пхуроро, со тукэ трэби?"
Пхуроро даранэс ракирэла:
"Мро мачё, яв ковлэса ваш мангэ:
Са бутыр мри ромны холясола,
Эх, нанэ джиибэн пхуромнятыр
Э пхури холямы кхэр мангэла".
Откхардяпэ мачёро пхурэскэ:
"На рав шэро и джя ту дэвлэса
Мэк адякэ: кхэр тумэндэ явэла".

Рисия пхуро э морёстыр, -
Пхурано кхэроро хасия,
А нэво кхэроро тэрдо сы,
Э барунэ, парнякирдэ трубаса,
Удэра сы тесова тэ дэмбитка,
Пхури сы бэшлы паш э фэнчтра.
И ґаздыя кошыбэн прэ пхурэстэ:
"Дылыно жэ ту, екх лав, простофиля!
Вымангьян о кхэр, простофиля!
Рисёв; кэр о шэро мачёрэскэ:
На камам тэ явав крестьянкаса,
А камам тэ явав дворянкаса".

Гыя пхуро ко синё морё
(Ґаздыяпэ морё волнэнца)
Тэ кхарэл мачёрэс ёв лыяпэ,
Подъявья мачё тэ пучела:
"Мро пхуроро, со тукэ трэби?"
Ёв шэро змэки, розракирэла:
"Мро мачё, яв ковлэса ваш мангэ:
Са бутыр мири пхури дылнёла,
Эх, нанэ джиибэн пхуромнятыр:
На камэл тэ явэл крестьянкаса,
А камэл тэ явэл дворянкаса".
Откхардяпэ мачёро пзурэскэ:
"На рав шэро и джя ту дэвлэса".

Рисия пхуроро морёстыр,
Со ж дыкхэла? Тэрдо нэво кхэр;
А пхури тэрды сы прэ да трэмэ
Дрэ куч соболинно душэгрейка,
Прэ шэро парчёво кичка;
Э мутя пхурьятэ тринскирдёна
Сувнакатыр васта хачёна,
Прэ ґэра ада лолэ тривики
Пашыл латэ прастана писхарья;
Ёй марэла лэн! бала рискирла.
Пхуроро ракирэла пхурьякэ:
"Нэ... лачё дывэс ранякэ-дворянкакэ!
Акана, ґалёв, саро ухтылла?
Э пхури дыяпэ про пхурэстэ,
Бичядя ваш буты пхурэс дрэ штала.

Окэ курко и вавир уж проджяла,
И пхури зоралыдыр ґаздыяпэ,
Нэвэс ко мачё пхурэс бичявэла:
"Ко мачё сыг джя мангипнаса:
На камам тэ явав дворянкаса,
Тэ явав камам тагарицаса".
Пхуроро ракирдя мэнькаса:
"Со ту обхаяпэ беленаса?
Тэ проджяс, тэ пхэнэс на джинэс ту,
Прэ сабэн ту ґаздэса царство".
Пхуромны бутыдыр холясола,
Пиро чям дыя ёй ромэскэ:
"Ах ту, злыдня, инкэ муй поравэса,
И на лэла тут страх дворянкатыр?
Джя ко морё, ракирава честяса:
А на так - неволяса лыджяна".

Чёроро рисия ко морё
(Калыя о синё морё);
Покхардя пхуро мачес морёстыр,
Подгыя мачёро ко пхуро о лавэнца:
"Мро пхуро, со тукэ трэби?"
Пхурором даранэс ракирэла:
"Мро мачё, яв ковлэса ваш мангэ!
Нэвэс мри пхуромны бунтынэла:
На камэл тэ явэл дворянкаса,
Тэ явэл камэл тагарицаса".
Откхардяпэ мачёро пхурэскэ:
"На рав шэро и джя ту дэвлэса!
Мишто! Явэла пхури тагарицаса!."

Рисия пхуро палэ морёстыр, -
А адай - кралитка палаты,
Дрэ палаты пхуромня дыкхэла.
Пал скаминд бэшлы сы сыр тагарица.
Пашыл сы боярэ тэ дворянэ,
Подчивэна заморско бравинта,
Ёй захала гудлэ пряникоса;
Притходэ кэ ёй сы холямэ стрэгарья;
Про псикэ товэра ёнэ рикирна.
Удыкхи пхуро, трашадяпэ;
Дрэ ґэра пхурьякэ чюрдыяпэ,
"Миштыпэн холямэ тагарицакэ!
Акана, ромны, ґалёв саро ухтылла".
На вздыкхья пхури прэ пхурорэстэ,
Припхэндя тэ збичявэл якхэндыр.
Подухтнэ и боярэ и дворянэ,
Э дро мэн попыя пхуромэскэ,
А дрэ порты подухтнэ стрэгарья,
Тэ марэн камнэ о товэрэнца,
Мануша жэ прэ лэстэ сандлэпэ:
"Адякэ пхурэскэ и трэби!
Ангил ту явэса сыклэса:
Бэш дрэ пэскири шлыта!"

Окэ курко и вавир уж проджяла,
И пхури зоралыдыр ґаздыяпэ:
Барэран пал пхурэскэ бичявэла.
Отродынэ пхурорэс, яндлэ кэ ёй.
Пхуромны пхурорэскэ ракирла:
"Рисёв, кэр о шэро мачёрэскэ,
На камам тэ явав тагарицаса,
Мэ кэрэл хуланяса дро морё,
Тэ дживав дро Окияно-морё,
А псирдя пал мандэ мачёро-бы
И сыс бы прэ буты чячюнэса".

Э чиб отлыяпэ пхурорэстэ,
На екх лав на згыя э чибатыр.
Подгыя ёв ко синё морё,
Хась калы ґаздыяпэ прэ лэстэ,
Холямэ э волны розухтнэпэ,
Са прастана, ровэна рувэса.
Покхардя пхуро мачес морёстыр,
Подгыя мачёро ко пхуро лавэнца:
"Мро пхуро, со тукэ трэби?"
Пхурором даранэс ракирэла:
"Мро мачё, яв ковлэса ваш мангэ!
На джином, со кэрдяпэ пхурьяса.
На камэл тэ явэл тагарицаса,
А камэл тэ явэл масхарьяса
И тэ дживэл дро Окияно-морё,
Собы ту пал латэ псирдян
И саро чячипнаса ваш лакэ".
На пхэндя мачёро ни екх лав,
Пир паны порорьяса мардя
И змэкьяпэ мачё тэлэдыр.

Длэнго ко морё пхуро сыс тэрдо,
Нэ ивья, рисия ко пхури, -
И сож: кирно кхэроро ангил лэстэ,
Пашыл бэшлы пхуромны,
А ангил латэ роспыно копано.
Категория: Стихи и проза цыган. | Добавил: cigane (01.04.2006) | Автор: А.С. Пушкин
Просмотров: 3336 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 1
1 РусАллочка  
0
по этой сказке легко учить цыганский. ведь текст знакомый! cool

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]