Профессиональные музыканты, в том числе джазовые музыканты, артисты различных жанров и направлений, профессионалы от Содружества московских музыкантов выступают на праздниках и банкетах.

На фуршетной части праздника актуальны классические музыканты, чаще всего приглашается струнный квартет - две скрипки, альт и виолончель.

На праздниках всегда актуален ведущий праздника. Если это мероприяти свадьба, банкет или день рождения, то ведущего можно назвать тамада, но это определение все меньше и меньше употребляется в среде профессионалов.

Если ваше праздничное мероприятие прходит на улице, то вам наверняка потребуется духовой оркестр. Если праздник имеет официальные атрибуты, то, конечно, это должен быть военный духовой оркестр.

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 4078
Вход к цыганам!
Логин:
Пароль:
Поиск
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Стихи и проза цыган.

РУЖЭНЬКА
Миштэс лачи выгыя адая бэршытко вэсна.
Токо-со иворо сгыя пхувьятыр, лыя тэ выджял зэлэны тэрнинько чярори.
О рома выгынэ дрэ фэлда, кэрдэ э вэсна трин семьи.
Пашыл набаро вэшоро дрэ строна э ромэндыр лодыя о Тэля пэскирэ ромняса тэ гожыньконэ чяса Ружэнькаса.
Исыс машкир адалэ ромэндэ екх тэрно чяво Ванти. Выбария ёв бидадэскиро. Нашукир ёв джиндя. Захалас лэс лэскиро чёрорипэн. Нэ сыс ёв годявэр и лэс сарэ рома камнэ пало лачё ило.
И окэ Вантискэ дрэ одоя вэсна покамьяпэ ада чяй Ружа, нэ ладжялас тэ выпхэнэлпэ лакэ ваш адава.
А Тэляскири э чяй - Ружэнька адякэ жэ кокори сыс впхандлы дрэ Вантистэ, нэ дарандыя дадэскирэ лавэстыр.
И окэ Ванти мангья ромэн тэ поракирэн пал лэстэ дадэса Тэляса.
Залыджинэ рома пибэн тэ и кхардэ Тэляс кэ пэ дрэ шатра.
Сыго явья Тэля, вздыкхья про пибэн тэ про барвало хабэн, и pакирлa:
- Со тумэндэ кэрдяпэ?
- Ничи! - ракирна рома, - Побэш, трэби ваш кой-то тэ поракирэс.
Тэля розбэстяпэ пашыл яг, кэ шатра.
Выпинэ набут рома и пхурором залыджия ракирибэн.
- Тэля, мэ кэ ту лавэса. Отдэ э чя пало ром палэ Вантистэ. Ёнэ ґара екх прэ екхэстэ дыкхэна. Э семья Вантистэ набари - ёв тэ дай пхури, и бутыр и рода нанэ. Чяворо тэрно, паны на замутякирэла, пфуй лав лэстыр николи на шундям, и выбария про амарэ якха, - адякэ ракирдя о пхурором и чюдя дрэ мусэр инкэ мортвалы Тэляскэ.
Сыр будто сап хая, бэнгвалыя о Тэля. Сухтя ёв э штэтостыр.
- На, мора! Тэ пьяв мэ на лава, тэ и чя мэ на отдава. Тэрны ёй сы, мэк тэ попсирэл дро чяя. Ко одова жэ о чяво ни мол тэ явэл мангэ джямутрэса. Нанэ одолэ породатыр ёв. Мирэ пиродатэ кя буґлы вурма сы, тэ сарэ дживэна пэскирэ кхэрэнца дро баро форо, а ёв злыдня сыс сусветно, на одорик чёроро пэскиро муй банькирла.
И сыр на уракирнас рома Тэляс, на закамья ёв бутыр и тэ ракирэл, выгыя шатратыр.
- Тэля, тэрдёв!.. инкэ на доракирдямпэ туса... - дыя годла пхурором.
Нэ Тэля и на камья тэ шунэл и гыя кэ пэ.
А дро шатракиро вэглыцо башло сыс Ванти. Саро ракирибэн шундя. И коли отпхэндя Тэля тэ отдэл палором Ружа, Ванти придандырдя э чиб тэ сыр обчюнгардымо ачьяпэ тэ бэшэл дрэ шатра.
Зоралэс мардяпэ ило лэстэ, пхарэс исыс про ди, нэ со жэ тэ кэрэс? Ёв прэ латэ хулай.
Дрэ лэскирэ кана инкэ шундлэпэ Тэляскирэ лава: "Мэ дава лакэ джиибэн, и со мэ закамам, то и кэрава ласа..."
Матэ рома забагандлэ пхураны гилы. Дур шундло сыс лэнгиро годлытко багибэн.
- Пи, Ванти! Ничи!.. Со на яви кэраса тукэ. Подужакир набут...
Нэ Ванти змэкья шэро и бэшло сыс сыр муло.

Дро форо ґара ракирнас пало Ружэнькакиро гожыма.
Сыр-то взприпирдэ ваш лакэ киривья Худара тэ Ортиха, хорова ромня.
- Дрэ конэстэ жэ удыяпэ адасави лачинько чяёри, - удивисалыя Худара.
- А ту джинэс лакирэ да тэ дадэс? - пучья Ортиха.
- Нэ сыр жэ! Дрэ лэнгири рода на сыс адасави гожыпнаса ни екх джювлы.
- О Тэля, кокоро дад лакиро, на сыс гожо, и о муй прэ лэстэ рундло сыс.
- И э датэ, э Даркатэ и э мина дрэ саро джиибэн сыс бибахталы, - ракирдя Худара. - Кхэтанэ амэ збариям, тэ лодасас лэнгирэ папуса, нэ на рипирава адасавэн гожонэ чяен... Ту дыкх! Лакиро муёро сыр пхабай исы, а о якха сыр чергэня выдыкхэна длэнгонэ цымблэндыр. Ушта коралитка, данда мутинытка, нэ екх лав, сыр будто злыны сы э патринятыр. Стхоибэн чякиро, о гофи тэ пашварэ, сыр симирэса пиритырдынэ исы, и э мина прэ латэ бахталы.
- Чячё! - пхэндя Ортиха. - Ничи на вычюрдэса латыр! Джиды бахт чиндлы сы прэ лакиро тыкно муёро.
- Шукар бы тэ лэс ла кэ амэ дро хоро, - проракирдя Худара.
- А ту поракир дирижороса.

Бут дывэса прогынэ одолэ поратыр.
Сыр-то кэ бельвель сыс бэшто о Тэля кэ пэ дрэ шатра. Шутькирдя пашыл яг мэлало патаво.
Э чяй Ружэнька, сыс бэшты прэ вэдра, чингирдя пхувитка тэ бакраны э ярмяса дрэ пири. Тэля дужакирдя э ромня гавэстыр, коли янэла котэра маро.
- Тэ захасёл лакиро кало шэро! Саро дывэс псирла э дай, - выкостяпэ о Тэля.
Ничи на пхэндя Ружэнька и вздыкхья про дром.
- Джя, подыкх про дром, - проракирдя дад кэ Ружэнька, - можэ стать пхаро лакэ тэ лыджял!
Ружэнька локхэс устя про ґэра ягатыр, гыя ко дром тэ подыкэл э да гавэстыр, нэ сыгэс рисия палэ.
- Нанэ, дадо, дыкхно ла про дром, а кон-то джяла кэ ромэнгирэ шатры прэ шоляристэ, и усыкадя вастэса Ружэнька.
- Джя, подыкх, на явнэ ли каґнитка тэ традэн фэлдатыр, - проракирдя о Тэля э чякэ.
Пиранги Ружэнька попрастандыя ко ромэнгирэ шатры тэ кряду рисия палэ.
- Дадо, ко рома явнэ савэ-то рая форитка тэ дуй корзинья соса-то яндлэ пэса, - проракирдя Ружэнька тэ лыя тэ докэравэл о хабэн.
Подавья гавэстыр э Дарка.
Латэ палал и дро англуй сыс гонэ котэр марэса.
На прогыя и пашмардо[,] сыр палэ Тэлястэ бичядэ рома шатратыр чяворэс.
- Како! Тут кхарна кэ амэ дрэ шатра. Савэ[-]то рая авнэ тэ ракирна романэс дадэса.
Тэля тырдыя про ґэра ромнякирэ рискирдэ валянцы тэ гыя палал чяворэстэ дро шатри, ко рома.
Машкир шатра, про тыкнинько каштуно скаминдоро сыс чюдо форитко хабэ.
Екх грубо пэса ром, уридо сыр рай, кхостя о накх дыкхлэса.
Вавир учё про ґэра, санэ шталтоса, выхылякирдэ муеса тэрдындой откэрдя душлы э бравинтаса.
- Добриден, коли тумэ рома сан!
Подгыя о Тэля, злыя стады шэрэстыр ангил лэндэ.
- Здоров тукэ, мро дадоро! Бэш ко скаминд!
- Сыр тут кхарна, - обрисия ко Тэля грубо ром, вылыя рупово портсигаро кисыкатыр.
- Тэля ман кхарна, мро дадоро, Тэля! Ром сом фэлдытко! - И ёв захарудя дро шэро, бэстя пало скаминд прэ пхув и о ґэра счюдя тэл пэстэ.
- А тумэ катыр сан, мрэ дадорэ? - пучья Тэля лэндыр. - Савэ форьендыр[,] жадобна? Тумэ и прэ ромэндэ на здэна, тэ выпэр мро ди, - сыр раёрэ сан сарэ дуй, - лыя о Тэля тэ подсал форитконэ ромэн.
- Амэ сам барэ форостыр, рома хорытка, - проракирдя екх лэндэр. Авьям кэ тумэ ваш одова, со шундям пал тырэ чятэ. Окэ Ортиха тэ Худара роспхэндлэ ваш лакэ, миштэс росшардэ ла.
- Э Худара тэ Ортиха мэ джином! Пэскирэ сы ёнэ мангэ. Сыр на екхэ пэрэстыр выгыям[,] токо со на екх чючи дакири пиям, - засандяпэ о Тэля.
- Нэ окэ дыкхэс! И сэмэнца сы тутэ дро баро форо. Окэ амэ то и авьям тэ подыкхас тырэ чяёрья, - пхэндя грубо ром.
- Тэрны сы ёй тэ мэлэлы, - проракирдя Тэля, - тэ ко дова жэ и миштэс калы. Парикирав тумэн пало лачё лав, со тумэ адасавэ лаче тэ тиминна на отпхэнэнапэ тэ вджян дрэ мири рода. Нэ мэ палором Ружэнька на выдава пал адасавэ рандэ сыр сан тумэ".
- Ту шун, пхурома! Ту на одова ракирэса.
Дро ромня тырэ чяёрья амэнгэ на трэби тэ и дро састрэ ту амэнгэ на приявьян.
- Окэ со! - протырдыя Тэля.
- Амэ авьям кэ ту тэ мангас ла про хоро кэ пэ - проракирдя грубо ром холяса. - Полыян? Ту бахтало явэса пэскирэ чятыр! Зачивэла тут ловэнца тэ миштыпнаса. Задживэса бахталэс тэ и пириджяса дро форо пэскирэ семьяса.
- Нэ мэкас тэлэ адава ракирибэн! Трэби тэ выпьяс ямэнгэ. - И шуко ром чюдя дрэ мусэр мортвалы Тэляскэ.
- Нэ-ка пхурома, выпьяса туса пиро ди. Тэ бичяв палэ чятэ. Мэ[к] явэл тэ скхэл тэ тэ збагал амэнгэ.
Подматыя о Тэля, бичядя чяворэс палэ Ружэнькатэ тэ палэ Даркатэ.
Залыджинэ рома гиля. Явья Ружэнька тэ гыя тэ кхэлэл.
И зракирдэпэ машкир пэстэ о Тэля форитконэ ромэнца. Ёв дыя лав тэ бичявэл да э чяса дро форо.
Угынэ форитка рома. Угынэ Тэля э ромняса кэ пэ дро шатры.
А бельвеле Ружэнька гыя вэдрэнца пало паны прэ рэка. Одой дужакирдя ла Ванти пашыл гэнсто брэза.
- Мэ камам тукэ лав тэ пхэнав[,] Ружэнька, - подьявья кэ ёй Ванти, а кокоро сыр дрэ издраны.
- Нэ со пхэнэса? - тихэс проракирдя Ружэнька.
- Нашас, коли ман камэса! - проракирдя о Ванти и облыя зоралэ вастэнца Ружэнька.
- Мэ тут камам. Нэ дадэскиро лав на пропарувава, - пхэндя э Ружэнька, и угыя вэдрэнца криг Вантистыр.
Обхачкирдэ ягаса лакирэ лава саро Вантискиро трупо. Бэстя ёв про бар и замулыя. Адякэ пробэстя ей сари рат жыко зоря.

Сыс баро брышынд прэ гаса.
Пиро мэлало Нэво-гавитко закоулко прокэдынэпэ дуй романэчяя комбэнца пало думэ.
- Даюшко! - пхэндя тэрны пхуромнякэ. - Сави жэ блата! И о ґэра на вытырдэса. Сыр дро гав амэндэ! Кай жэ дживэла биби Худара?..
- О гадже пхэндлэ, со джюкэла лэндэ башэна про трэмо, - проракирдя пхуромны.
Гиныбнытко ґалёв доґалыяпэ, со адалэ романэчяя сыс э Дарка тэ Ружэнька, савэ токо со явнэ дро форо тэ розродэн э Худара.
- Даё!.. Трэби тэ пучес э раклэндыр! Пиро джюклэндэ сыр жэ тэ латхэс? Дро каждо кхэр са джюкэла башэна.
Э вэнглостыр выгыя э раклори. Дарка ла утэрдякирдя тэ пучела:
- Пхэн-ка, жадобная, кай дживэла э Худара? Латэ джюкэла исы.
- Окэ адай, пирдал дуй кхэра! - усыкадя вастэса раклори.
Пирдал дуй мэнты ёнэ вгынэ про трэмо. Кало холямо джюкэл чюрдыяпэ тэ башэл прэ лэндэ, ухтылдя дандэнца палэ индырака э Дарка.
Э страхатыр Дарка задыя годла.
Набарэ кхэрорэстыр э штубатыр выгыя пхуромны.
- Катыр тумэн дэвэл-дад яндя!... Обрисия ёй кэ Дарка. Сыр э болыбнастыр пынэ. Заджянте дрэ штуба!
- Кэ ту, мри масхари, Хударэлэ, кэ ту гавэстыр, - пхэндя про гыибэ э Дарка и лыя тэ скхосэл э блата тривикэндыр.
- Шукар, Даркэлэ, кэрдян, со яндян э чяёрья! Явэла ужэ лакэ тэ марэл э подя пиро гава гонэса тэ тэ зрандэл пэскирэ ґэра.
- Чячё, чячё, - пхэндя э Дарка.
- Джяла ёй дро хоро, лэла тэ псирэл кхэтанэ мирэ чяса Фантуркаса, - ракирдя Худара, - и чёрьялэс вздыкхья прэ Ружэнькатэ.
Зорало тэ кхандуно, сыр трэфили драб выпинэ э Дарка Худараса тэ заракирдэпэ, со э Ружэнька джяла ададывэс бельвеле кхэтанэ э Фантуркаса дро ресторано, тэ рэсэл пэскири бахт.

Дро баро ресторано кхэлдя румынско оркестро Матаки.
Прэ шолярьендэ екх палэ екхэстэ лынэ тэ подавэн рая ко порты, савэ зачидэ свэтоса, сарэ цвэтэндыр о лампицы сыкадынэпэ про токо со выпыно ив.
Пхурано швейцаро каждо мэнта отпсирадя э порта тэ кэрдя лэнгэ шэрэса жыко пхув.
Про набарэ скаминдорэ, савэ сыс учякирдэ парнэ сыр кипнё скатертенца, сыс чюдэ джидэ лынаитка цвэты.
Дро руповэ вэдры сыс тэрдэ душля бравинтаса.
Пиро баро гиндалытко зало екх палэ екхэстэ прастандынэ подыибнарья дро калэ урибэна сувнакунэ галуненца и про колын руповэ крэнгла знаки.
Дрэ джювляканы штуба вашо хоро бэштэ сыс э Ружэнька Хударакирэ чяса.
Ружэнька счюдя васта тэ зевискирдя каждо мэнта.
О ромня тэ чяя хорытка чёрьялэс выдыкхнэ прэ Ружэнькатэ тэ ракирдэ машкир пэстэ.
- Ничи пэса, манушвари про муёро. Нэ о васта груба тэ калэ, тэ о ная дрэ блата, - пхэндя парны про муй романычяй.
- Нандырша! Дэ-ка лакэ тэ обдыкхэспэ[,] выхылякирлапэ машкир форитконэндэ. Саро пирилэла! - проракирдя вавир шшёдриво про муй, бангэнакхэскири ромнори.
- Адалэ фэлдытка кэ саро дотошна сы! - пирибандимэ кэ ёнэ пхэндя грубо пэса дирижороскири ромны.
Бэшты Ружэнька, а о якха закэрнапэ, тэ совэл камэл. Нанэ ёй присыклыны ко бисоибнытка ратя. Шунэла, сыр будто дро сунэ, забашадэ о башадя. Тэ строискирэн лэн лынэ.

Дуй чёна псирдя дро хоро э Ружэнька, кое-сыр присыклыя ко хорытко джиибэн. Скэдыя бэдэ ґаспря, подуридяпэ. Тэ отбичядя ловэ палэ дро гав.
И вавир джиибэн латэ гыя. Сыр-то бельвеляса бичядэ гостиницатыр пало хоро тэ баган.
Пхуро рай тэрнэ шынгалэса бэштэ сыс пало скаминд.
Подкхардэ тэ бэшэл кэ пэ э Ружэнька. Тэ одолэ бельвелятыр палэ Ружэнькатэ лыя о рай тэ кхарэл о хоро тэ баган.
На екхвар э Ружэнька нашэлас тэ гарадёлас. На камэлас тэ бэшэл пхурэ раса, нэ приявэласпэ лакэ тэ джял ваш одова, со дирижоро затховэлас ла.
Э Ружэнька сыр про чюрья джялас наками тэ бэшэл дро кабинето раса.
Екхвар Ружэнька тэ Худара сыс бэштэ пало скаминд, пинэ о драб.
- Со ту, чяй, адава на шукар кэрэса, - пхэпдя Худара. - Мануша ракирна пал тутэ, со згарадёса э растыр. Адава нашты! Ёв плэскирла барэ ловэ палэ багибэн. Амэ адалэса и чяравасапэ.
- Тэ карик жэ тукэ о барвалыпэн, - лыя фрэнтонэ лавэнца тэ пусавэл э Ружэнька Худара.
- Тукэ трэби фэлдытконэ тэрнэ чявэс, тэ выджяс пал лэстэ палором. Тэ лэса подя пиро гава тэ марэс, - холямэс пхэндя Худара.
- Бибушко!.. На пирикэравэла миро ило! Ёв сы пхурыдыр мирэ дадэстыр, - пхэндя э Ружа, а кокорьятэ э ясвин гыя якхэндыр.
- Нэ, барэраскири чяй кэрдянпэ акана. Со жэ ту забистырдянпэ, сыр прэ фэлда э злыдни влэчискирдян пал пэстэ? - Прилыя тэ кошэлпэ э Худара. - Сыр тумэ сан заглуждёна фэлдытка шынга, тэ и мэрна лэнца. Ту на джинэс, кай э бахт тут родэла? Вихро! Чядо!..

Прэ гаса сыс баро мразо. О ив выпыя жыко чянга.
Пиро ивитко дром гынэ прэзал дрэ гостиница э Ружа Фантуркаса.
Прэ Ружэнькатэ сыс уридо шылало урибэн, про ґэра екх тривики би калошэнгиро.
- Замразыян! - пхэндя Фантурка прэ Ружатэ. - Дыкх, коли явэла пхуро рай адава дывэс, подэпэ кэ ёв. На яв дылыны! Манг сталя лэстыр. Ёв тукэ на отпхэнэла.
Ружэнька ничи прэ адава на пхэндя, токо залолыя.
- Пхэн, со тутэ нанэ урибэн тато. На дурьёв лэстыр, тэ и нанэ состыр тэ ладжяс, - адякэ сыклякирдя Фантурка э Ружэнька. - Явэса уриды, сыр раны. На лэла и тэ мразол тыро нанго трупо.
Сыго явнэ дрэ гостиница Ружэнька Фантуркаса и бэштэ тэ пьен о драб.
Дрэ адая жэ рат бичядя пхуро рай подыибнарис палэ Ружэнькатэ.
- Тумэн кхарла рай. Дро шовто кабинето дужакирла, - пхэндя ёв.
Сыр чюрьяса чиндя пиро ило э Ружэнька, лыя тэ отпхэнэлпэ, нэ Фантурка зракирдя ла.
Дуйджинэ гынэ ёнэ тэ бэшэн ко пхуро рай дро кабинето.
Дро гожо кабинето, обчёдо лаче мебеляса, сыс бэштэ пало баро скаминд дуйджинэ: пхурорай тэ дирижоро.
Саро скаминд сыс зачидо лаче бравинтэнца.
О дирижоро устя штэтостыр, дыя штэто Ружэнькакэ пашыл пхурэ растэ, тэ пхэндя романэс:
- Запхэн пэскэ хабэн!
Фантурка лыя тэ запхэнэл, а э Ружэнька токо дыкхья прэ латэ, сыр пхагирдя Фантурка чиб райканэ лавэнца. Сыр ранори ракирдя подыибнарискэ, саво тэрдо сыс паш латэ салфеткаса тэло пхак.
Пирдал дэш мэнты взгыя и хоро дро кабинето тэ лыя тэ багал.
Жыко само парно свэто багандя о хоро. Рай отдыя сталя пало багибэн. А э чявэнгэ, савэ вгынэ дро кабинето тэ мангэн э "лапка", рай дыя ловэ прэ мортвалы. Дирижоро, сыр на сыс мато - нэ джиндя пискиро рэндо. Ёв екхатыр подбэстя ко рай, тэ чиладя бут сталя э растыр.
Сыр рай гыя ёв чяло тэ и мато. Ачнэпэ Ружэнька э Фантуркаса екх прэ екх э раса.
О рай пхэндя:
- Мэ камам тумэн тэ пролыджяв жыко кхэр!
Э Фантурка кряду прилыя о лав тэ ракирла прэ растэ.
- Авэнте кэ амэ дрэ штуба!
Дро пэрво моло дрэ штуба Фантуркатэ, тэ сыклякирды сыс Фантуркаса, вымангья э Ружэнька э пхурэстыр о сталя.
Тэ одолэ дывэсэстыр э Ружэнька пириачья тэ ладжял пхурэ растыр. На лыя и тэ брэзгинэ лэскирэ пхурэ бэршэндыр: райканэ сталя притырдынэ ла кэ пэ.
На прогыя и курко, сыр Ружэнькакэ андя о рай ротонда про лисьё мехо куньёнэ воротникоса.

На кя дур раскирэ заводостыр, прэ буґлы тэ длуго гаса дро учё баруно рангиро кхэр джиндя Ружэнька.
На сыс ёй присыклыны тэ дживэл дро барунэ штар ванты.
На екхвар зрипирдя пало романо фэлдытко джиибэн, чястэс сыс тэрды дро якха дадэскири рискирды шатра. О дад бэшто сы пашыл яг, уридо дро обсыдо лоло кумачно гад - пэкэла о пхувитка дрэ ягори. Чёрорипэп дыкхно сы прэ пхуро лэскиро муй. Ёв змэкья о шэро про колын... Пхури дай э гавэстыр джяла пирэ стёжкица гонэса пало думо.
"Савэ жэ мэнька ёй пирилыджялас пал амэндэ, коли псирлас пиро гава тэ вымангэл котэра маро? Тэ савэ жэ кошыбэна прилэлас барвалэ гавитконэ гаджендыр", - думиндя э Ружэнька.
"А со жэ мэ-то кэрдём прэ лэндэ! Унастём палэ пхурэ растэ, тэ мэкьём ладжяипэн прэ дадэстэ тэ пхурэ даёрьятэ - хош о якха прэ ромэндэ тэ на сыкавэн. Палсо мэ пэс хаськирдём! Пало одова, со удыкхьём барвалыпэн раскиро. Камлякирдя ёв ман сувнакаса, нэ кэ со мангэ акана?..
Ружэнька пхарэс дыя ґондя и дыя дума мэнькаса: "Фэдыр бы тэ унашав палэ Вантистэ. Чяворо сыр и мэ тэрно, свэто парно на дыкхья. Подарандыём мэ, со о дад э даса прокэрна ман арманя. А уж акана мэ и на мол тэ дыкхав прэ лэстэ пэскирэ малалэ якхэнца". Ружэнька чюрдыяпэ про пато - кэрдяпэ ласа нашукар.
Про заводо задыя годла гудко.

Ушундлэ и о дад даса, со настя Ружэнька палором. Сыс баро патрадякиро посто. Пиро кхангирья башадэ кудунья, прикхардэ дэвлытконэ манушэн тэ мангэнпэ дэвлэс.
Закхинымэ бутятыр гынэ мануша, э дылныпнастыр бокхалэ пэрэнца тэ мангэнпэ каштунэ дэвлэскэ.
Дрэ адая само пора явнэ дро форо ко Худара о Тэля Даркаса.
Э Дарка токо со взгыя дрэ штуба кряду чюрдыяпэ дро роибэн, тэ лыя тэ приракирэл.
- Кай мири чяй? Би мирэ лавэскиро гыя палором, тэ джял ёй трит-тара-ры, три скрозь-донное... Тэ розвиинэ лакири бахт пиро шукэ калэ вэша, кай ёй сы! Ачядя на пхучимэ амэн чёрорэн тэло пхуранэ бэрша.
Э Худара холясыя и пхэндя: "Тумэ на хачён! Вышунэн ман! Ёй джиды тэ здрово сы. Дживэла дро миштыпэн сыр бари раны. О рай миштэс сы барвало, пэскирэ заводы сы лэстэ. Тумэ и дро сунэ на дыкхнэ, карик тэ дрэ саво миштыпэн попыя тумари чяй. Энокэ саво барвало тумаро джямутро. Окэ откхинёна тумэ э дромэстыр, мэ Фантурка бичявава пал латэ. А одорик нашты тумэнгэ и о муя пэскирэ тэ сыкавэн, ваш одова, со обладжякирна тумэ ла...["]
Худара чюдя пибнытко, а э Фантурка гыя палэ Ружатэ.
Пирдал мардо зашуминдя пашыл кхэр о автомобилё. Взгыя дрэ штуба розуриды э Ружа. Куче кхандыпнаскирэнца обдыя э штуба. Пыя э Ружэнька про чянга дадэскэ.
- Дадушко! Простинэ ман! На кош палэ миро грэхо.
О дад выґаздыя ла тэ пхэндя: - На замакх идя! О дэвэл дад простинэ тут, мри чяёри, - а кокоро пэскэ прэ годы, "саво миштыпэн уридо прэ латэ сы".
Причюдяпэ, зарундя о Тэля, выкхостя баяса фрэнта ясва якхэндыр.
А э Дарка облыя э чя тэ ровэла чячюнэ дакирэ ясвэнца э Ружэнькатэ про псико, тэ приракирла.
- Со ту, мри чяёри, кэрдян, на пучи мандыр. Захаськирдян ту амарэ калэ шэрэ. Э ладжяипнастыр дурьёваса тэ дыкхас прэ ромэндэ. Пусавэна амэн лавэнца о рома фэлдытка...
Э Ружэнька чюдя э да прэ скамья, счюрдыя псикэндыр пэскири жалуно манто тэ бастя пашыл датэ.
- Нэ сыр ту, мри чяёри, дживэса? - пучья о Тэля. - Кай жэ тыро ром? Со жэ ёв дарандыя о якха со ли тэ сыкавэл амэнгэ? Аль на камэл и тэ джинэлпэ амэнца?
- Пириячь, дадо! На дэ мрэ илэскэ дукх! Мэ тумэнгэ лэс на сыкавава, - отрискирдя э Ружа муй дакирэ псикэстыр и выкхостя баяса о ясва.
- Нэ дэвэл дад туса, мри чяёри! Коли амэ прэ лэстэ на мол тэ дыкхас тэ и на джяса кэ ту прэ штуба, - холяса пхэндя дай и лыя тэ пьел о драб.
Набут побэстя э Ружа и лыя тэ скэдэлпэ кхэрэ. Обрисия ко дад э моса тэ ракирла.
- Дадо, мандэ ададывэс нанэ пэса сталя. Подужакир. Пирдал дуй дывэс мэ дава.
О Тэля лакирэ лавэндыр ажно подухтя про штэто. Э радатыр о ило ко кирло подгыя лэстэ.
И забистырдя Тэля, со лэскири чяй выкэдыя хохано дром, со спхандя ёй пэскирэ тэрнэ бэрша пхурэ раса, савэскэ на трэби лакиро ди, лачё джювлякиро ило, а лэскэ трэби джювлякиро гудлыпэ, лэскэ трэби тэ срискирэл лакиро ладжь...
Тэля бут бэрша проджиндя про парно свэто, саро дыкхья, и ёв акана полэла, со кэрдяпэ лэскирэ чяса. Нэ лэс тырдэна ловэ. И пало ловэ ёв забистырдя, со хасия чякири честь.

Пирдал чён авья о Тэля тэ дживэл дро баро форо. Лыя тэ рэсавэл э грэнца. Лыя и тэ сыкавэл пэскиро муршыпэн машкир форитконэ ромэндэ.
Лыя и годла тэ дэл прэ ромэндэ:
- Умарава бумажникоса тумэн про пэскирэ ловэ!
Екх ром про тарго дрэ холы выпхэндя Тэляскэ.
- Морэ, тэ затховэл хачкирдэ барэнца тыро кирло! Со ту дэса годла сыр гурув? Конэскэ трэби тырэ ловэ, савэ дорэснэпэ тукэ палэ чякирэ маса. Закэр пэскиро кирло. Фэдыр явэла.
А о Тэля прэ лэскирэ лава хош бы якхэнца пирилыджия.
- Э зависть лэла лэн мирэ бахтятыр! Пиро адава адякэ и ракирна о рома пал мандэ, - ракирдя кокоро пэскэ о Тэля.
Дывэса тэ ратя матыя о Тэля. Чюрдыя бут сталя дро трахтаё и са дыя годла:
- Сарэн кинава...
И на камья ёв тэ полэл, сыр пхарэс джиндяпэ Ружэнькакэ, со пало ґаспря отдэлас ёй пэскиро рат тэ о ди. А Тэля токо и ракирлас:
- Мангэ тэ чюнгардав прэ саро.
Каждо бельвель явэлас пхуро рай пэскирэ джиндлэнца прэ штуба кэ Ружэнька. Ёв ангил лэндэ шардяпэ романэчяса, сыр джюклэса. Затховэлас ла тэ багал и тэ кхэлэл ангил матэ рандэ.
Адякэ рая пролыджинэ сари рат дро матыбэн. Сари рат Ружэнька банги тэ кэрэл саро, со закамэл лакиро рай и со придуминдлэ лэскирэ джиндлэ рая ваш пэскиро удовольствиё.
Прихаяпэ адасаво джинбэн э Ружэнькакэ и бария дывэсэстыр дро дывэс мэнька дро лакиро ило.
"Со выджяла адасавэ джиибнастыр", - дыя дума э Ружэнька. - "Миро рай на камэл ман сыр ромня, а дыкхэла прэ мандэ, сыр прэ забава. Лэстэ нанэ о ди кэ мэ... Сави э бахт раскирэ лавэндыр, коли сарэ дывэса пролыджява екхджины дрэ сувнакуны клетка".
И чястэс рундя ёй пашыл фэнштра и дужакирдя бельвель, коли явэла мато рай.
Холясыя Ружэнька и прэ пэскирэ дадэстэ, со ёв на думинэла ваш лакэ, ваш лакири судьба, а са тырдэла латыр ловэ тэ ловэ.
А рай са тыкныдыр и тыкныдыр лыя тэ дэл лакэ о ловэ. Лэскэ прихаяпэ гожо Ружэнька. Ёв акана родыя ваврэ джювля.
И кон-то пхэндя Ружэнькакэ, со лэс дыкхнэ савэ то джювляса дро ресторано.
"Палсо мэ спхандёмпэ лэса" - пхарэс дыя дума Ружэнька! - Ой, бида мири! И никон на полэла, сыр мангэ пхаро...
Редкэс пхуро рай лыя тэ заджял кэ ёй, лыя и дро ловэ тэ отпхэнэл э Ружэнькакэ.
Чястэс закэрды пэскирэ пхуранэ романэ дыкхлэса бэшты сыс Ружэнька кэ фэнштра. Пхарэ думы сыс латэ дро шэро.
- О дад мангэла ловэ, а лэн нанэ, - э дукхаса про ди ракирдя кокори пэскэ ёй. Приджяла тэ отдэс дрэ сымады остатно пхурэса киндлы пхаруны ротонда.
И взрипирдяпэ Ружэнькакэ учё, тэрно Ванти.
"Кай ёв акана?" пучела ёй пэстыр. "И палсо мэ шундём дадэс тэ да. Выгыём бы пал лэстэ палором и фэдыр бы сыс. Ой, шэро миро чёроро! Кай жэ миро Ванти? На вздыкхэла бутыр прэ мандэ Ванти пэскирэ гожонэ, сыр калы рат, якхэнца. На приджялапэ тэ облав лэскирэ, сыр састэр, зоралэ псикэ..."
И кицы молы дыкхи дрэ фэнштра панджтонэ этажостыр явэлас лакэ прэ годы э дума.
"А со, коли тэ чюрдавпэ одорик... тэлэ? Екхатыр тэ обрискирав пэскиро налачё джиибэн".
Трашандыя Ружэнька пэскирэ думатыр, нэ дэлас лакэ локхима [про] ило, со каждонэ дывэсэса са бутыр и бутыр притырдыя ла кэ пэ фэнштра тэ дуратуны хор тэл латэ.

Сыс брышындытко бельвель. Ружэнька сыс пашлы. Латэ дукхандыя шэро. Екхатыр кон-то забашадя кудуни дрэ порта.
Ружэнька на ками уштэла.
"Кон жэ явья? - думиндя ёй. - О дад ададывэс исыс, костяпэ, со ничи на дыём лэскэ. Э дай на явэла дро адасаво времё. А пхуро рай ґара на сыс. Ёв ґалёв кай на яви гулинэна пэскирэ джиндлэнца..."
Кой-сыр подгыя кэ порта, откэрдя ла и удыкхья бари компания.
Дрэ штуба шумоса вгынэ пхуро рай дуе джиндлэнца тэ дирижоро э чяенца.
Дуйджинэ тэрнэ чяя чюрдынэпэ тэ чямудэнпэ э Ружэнькаса. Мануша роскэрдэ корзинья э хабнаса. Бут бравинта тходэ про скаминд.
И залыджинэ о пибэн.
О чяя совэлэнца лынэ тэ затховэн э Ружэнька тэ пьел бравинта.
Ружэнька бэстя дрэ строна скаминдэстыр тэ чюдя про колын о шэро, сыр замулыны[,] и отпхэндяпэ тэ пьел бравинта.
Закхэлдя о дирижоро прэ башады. О чяя дро дуй глося забагандлэ долёво гилы.
Инкэ пхарыдыр кэрдяпэ Ружэнькакэ джиндлэ пхуранэ гилятыр.
Подгыя ёй ко скаминд тэ ухтылдя стэкла бравинтаса дро васта, тэ сыр паны вычюдя дро муй пэскэ. Росхачинэ лакирэ гожа чямля. Дро калэ барэ якха сыкадыя э яг.
"Ададывэс э Ружэнька адякэ гожо, сыр уж ґара адасавьяся на сыс", - подуминдя пхуро рай. Тэ саи подгыя кэ ёй, ухтылдя ла пало васт.
Э холяса отчюрдыя ёй пэстыр лэскиро васт.
- Ада дывэсэстыр мэ на сом тыри и на сом ужэ киндлы! - э ясвэнца дрэ глос пхэндя Ружэнька.
Пхуро здивисалыя, ушуны лакирэ лава и подыкхья прэ латэ.
Дирижоро, собы тэ пиримар адава ракирибэн, закхэлдя "венгерка".
На змэки буґлэс откэрдэ якха э пхурэстыр э Ружэнька гыя тэ кхэлэл.
Дро кхэлыбэн ухтылдя ёй скаминдэстыр стэкла э бравинтаса, екхатыр ла выпия и тэрдыя пашыл фэнштра.
Дирижоро пириачья тэ кхэлэл.
Сарэ замулынэ.
- Нэ мэк тэ явэл дрэ тутэ рада проклято! - задыя годла э Ружэнька.
Сарэ холятыр вздыкхья ёй прэ пхурэстэ.
- Радынэпэ, со киндян пал пэскирэ погана, обчидэ ратэса ловэ, миро трупо. Нэ ило миро ту на киндян, полыян? - э Ружэнька чюрдыя стэкла дро шэро пхурэскэ.
Задыя годла э холятыр дирижоро, чюрдыяпэ кэ Ружэнька.
Сыр будто балваляса подухтылдя ла, локхэдыр чириклэстыр выурняндыя э Ружэнька палэ фэнштра.
Пирдал мэнта замулынэ страхатыр рая ушундлэ глухо стуко прэ гаса; пыя э упрэстыр про бара о трупо.
Палэ откэрды фэнштра дыкхэла калыпэ и рискирлапэ дрэ штуба брышындытко балвал, а одой тэлэ, прэ гаса пашло сы Ружэнькакиро трупо.
Категория: Стихи и проза цыган. | Добавил: cigane (12.06.2006) | Автор: М. Ильинско
Просмотров: 2999 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 1
1 myshyk  
0
Какой трагический рассказ! Мог бы получиться прекрасный фильм.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]