Профессиональные музыканты, в том числе джазовые музыканты, артисты различных жанров и направлений, профессионалы от Содружества московских музыкантов выступают на праздниках и банкетах.

На фуршетной части праздника актуальны классические музыканты, чаще всего приглашается струнный квартет - две скрипки, альт и виолончель.

На праздниках всегда актуален ведущий праздника. Если это мероприяти свадьба, банкет или день рождения, то ведущего можно назвать тамада, но это определение все меньше и меньше употребляется в среде профессионалов.

Если ваше праздничное мероприятие прходит на улице, то вам наверняка потребуется духовой оркестр. Если праздник имеет официальные атрибуты, то, конечно, это должен быть военный духовой оркестр.

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 4078
Вход к цыганам!
Логин:
Пароль:
Поиск
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Стихи и проза цыган.

РОСТАСАДО ДЖИИБЭН
[c. 3]

I

Э Пэталостэ чяёри,
Сыр дрэ чекат чэргэнори.
Сы екх, сыр якх ракхэла ла,
Нэ сыр тэ на ракхэс Каля.

Коли адай сарэ ромэндэ
Машкир сарэ тэрнэ чяендэ
Вавря нанэ э гожона,
Сыр Пэталоскири э чя.

Сыр рат калы якха э чятэ,
Жыко кустык чюрья Калятэ.
И статно пэса, и учи,
Сыр тэрны брэзыца стходы.

Пхутёла ласа дад пхуро,
Учес лыджяла ёв шэро,
И выкэдэла джямутрэс
Машкир чявэндэ ёв муршэс.

Бут задыкхэнапэ чявэ
Прэ гожонатэ, и пхурэ
Радаса лэнаc бы Каля
Дрэ пэскри семья сыр борья.

[стр. 4]
Нэ ди дыя ёй дрэ екхэстэ,
Дрэ Матюхакирэ чявэстэ.
Дрэван камэл тэрны чяй лэс,
Нэ на камэл дад чёрорэс.

А коли дадо на камэла,
Мэк ёв фэдыр и на джинэла,
Мэк екх э рат калы дыкхэла,
Сыр о чяво чя чямудэла.

II

Рупэса луго зачидо,
Э болыбнастыр чён тэрно
Чивэла свэто, а пашыл
Саро суто, саро сы штыл.

Бэшлэ голумбицы про брэго,
Тэло ґэра суты сы рэка,
А брэзы cбандёви тэлэ,
Лэн пологоса закэрдэ.

О вэшоро лэн гаравэла.
Балвалори пашыл кхэлэла,
И рэкица гилы багала,
И чён дыкхи прэ лэндэ сала.

Чявэстэ бар сы про ило:
Дрэван камэл Каля Учё,
Нэ лэстэ шатра рискирды
И э сэмэнца чёрори.

Ёв атася шундя ромэндыр,
Со дур э барвалэ шатрэндыр
Ко ром Пэтало дро курко
Явэла свато барвало.

[стр. 5]
Ило чявэс на хохавэла,
Джинэл, со чяй лэс на камэла,
Нэ и джинэл ёв одова,
Со на пхучела дад Каля:

- Нэ со жэ ту, мри бахтори,
Пхэн, ту явэса ли мири?
Иль ту ваврэскири явэса?
Нэ со жэ ту на ракирэса?

- Пириачьян ман тэ камэс!
Нэ пхэн жэ мангэ, пхэн конэс
Выкэдыя тыро ило?
Пхэн кон ёв? Кон тыро камло?

Нэ со жэ ту уса ровэса?
Ясвэнца рэндо на кэрэса.
Фэдыр роспхэн, со про ило,
Со захая тыро шэро?

Мэ никонэс на подарава,
Дро сваты атася явава.
А на отдэла дад тыро,
Нашаса туса и саро.

И ґаздыя шэро. якха
Сыр чергэня, и дро ясва
О муй саро. ясва тхадэна,
Тэ ракирэн ёнэ на дэна.

- Палсо адякэ ракирэса?
Ило лавэнца рискирэса.
Джинэс, ту, кон миро камло,
Кэ кон рискирлапэ ило.

[стр. 6]
Нэ окэ дад! О дад миро
Хаськирла мро кало шэро.
Джинэс ёв со задуминдя?
Ясва пиримардэ лава.

Пыя прэ чяр, и сыр мулы,
Попарныя и шылалы.
И долгэс ёй пропасия,
Коли дрэ пэстэ загыя.

О чён тэрно криг угыя,
И болыбэн попарныя,
Коли дрэ шатрица парны
Авья э гожо амари.

III

На сала кхам совнакуно,
О болыбэн сы холямо,
Рувэса тёмно вэш дыкхэла,
Ясвин, ясвин пиритрадэла.

Э парубнастыр дад авья
И чякэ холямэс пхэндя:
- Ту подурипэ дадывэс,
Явэна о рома. Шунэс?

Нэ со ровэса дылыны?
Ту на джинэса бахт сави
Дэвэл амэнгэ бичядя, -
И о Пэтало ковлыя.

И закхэлдэ прэ чиб лава.
- Джинэс, мри чяй, савэ рома?
Эх, тэ латхав три бахтори!
Явэса ту бари раны.

[стр. 7]
Тагарья, а нанэ рома!
Славутна. Мэ ґара, ґара
Шундём пал лэнгро муршыпэ.
Барэ кофарья сы ёнэ.

Э грэн традэна табунэнца
Эх, тэ латхав мри бахт ґэнштэнца...
Издрала пхув тэло ґэра.
Нэ со тэ ракирэс - Мурша!

Явэна сваты э дрэвцаса.
Отдава тут барэ честяса.
И пьяса ж! Пьяса дуй куркэ
Пал гожыма и муршыпэ!

Екхатыр муй э Пэталостэ
Ачья сыр холямэ зверёстэ.
Захачинэ якха ягаса.
Прэ чятэ ёв здыкхья холяса.

- Лаче лава дур на уджяна,
А дылынэ дурал прастана.
Шундём, со ту калэ ратенца
Са шляинэсапэ чявэнца.

Тимин ту пэскэ на джинэса.
Ну прэ конэстэ задыкхэса?
Пхурэ дадэс на тангинэса,
Парнэ чёра ладжякирэса.

Нэ тэ ракхэл тут о дэвэл!
Соб бэнг ада. Учес тэ лэл!!!
Злыдняс латхьян. Дыкхэс конэс?
Ростасавава сыр сапэс!

[стр. 8]
Про васт э чюр закрэнцындя.
Э Калы годла задыя:
- Нэ со ж ту, дадушко, кэрэса?
Палсо ту ман? Палсо марэса?

Нэ на шундя дад годлыпэ.
Дрэ лэстэ о бэнга дынэ.
Чюпны дро васт заухтылдя.
Пиро думо чюпны гыя.

Ромня прастана тэ дыкхэн:
- Дыкхэн, ромнялинькэ, дыкхэн!
- А со кэрдяпэ пхуромэса?
- Конэса марлапэ? Конэса?

- Нэ никонэса. Марла чя.
- Конэс? Конэс? Нэ э Каля.
- А со адасаво кэрдяпэ?
- Джинэс чявэс э Матюхатэ?

- Нэ окэ лэса. Ну чячё?
Ню-ю!!! Нэ пхадёл миро шэро.
Мишто! Дад чюжонэн дыкхэлас.
- Уса страминэс тэ кошэлас.

- Ромалэ! Подарэн дэвлэстыр!
Отлэн э чя ада ромэстыр.
Ёв зачингирла чёрорья,
Ромнендыр кон-то попхэндя.

- О ди аври ада чяендыр!
- Загодлыя кон-то ромэндыр.
Мишто! И мол ёй адава.
Мэ хал ёв лакирэ маса!

- И екх по екх криг э шатратыр.
Одой визготыма чюпнятыр.
[стр. 9]
Пора, пора шарандунендыр.
А со ачелапэ рэбрэндыр?

IV

Бельвель прэ фэлдыца змэкьяпэ.
Упрэ чергэн захачияпэ.
Розлыджинэ яга рома.
Одой, адай шундлэ гиля.

Дрэ шатра ко пхуро Пэтало
Бэшлэ рома, ромня. Урняла
Гилы чяенгирэ уштэндыр.
Стонинэ фэлдыца гилендыр.

Бэшлэ рома ваврэ шатритка,
Сыр уса екх савэ форитка.
Чяй тэ дыкхэл прэ лэндэ дарла,
Пэтало лэн сватэнца кхарла.

Шукар рома подвыпинэ.
Якха сарэндэ дылынэ.
Шэро крэнцынэ бравинтатыр.
Кудуни дро кана годлатыр.

Залыджинэ э кхэлыбнытко.
Устя Пэтало - муй кхамитко.
И пало васт э чя ёв ґаздэла.
А одоя дрэ пхув дыкхэла.

- Ушты мри чяй, джя кхэл амэнгэ.
И тихэс кокоро сватэнгэ:
- Дыкхэн, ромалэ! Чяй мири,
Нанэ-ль чячё? - бари раны.

[стр. 10]
Сарэ якха, сарэ прэ латэ.
Захачия о муй Калятэ.
Фэдыр бы тэло пхув пропэрлас,
Фэдыр бы ёй екхатыр мэрлас.

Нэ со ж, со лихо тэ кхэлэл.
Ёй дарла лав тэ пропхэнэл.
Дад ла сватэнгэ сыкавэла.
Сыр лачё грай ёв ла бикнэла.

Саво кэ ёй дадэскэ рэндо.
- Ушты мри чяй, джя, кхэл амэнгэ.
Камэл ёв ла тэ сыкавэл.
Бутыр ничи ёв на камэл.

И кхэлла ёй, псикэнца марла,
Уж никонэстыр ёй на дарла.
И ни ромэнгэ, ни дадэстэ, -
Ёй кхэлла акана ваш пэскэ.

Устя жэнихо - набаро
И сыр ришота муй буґло.
Екх якх банги ада чявэстэ.
И мина дылыны прэ лэстэ.

Тырах зборэнца уриды.
Поддёвка синё тхануны.
Упрал симири рупово.
Мэнятыр гад дыкхно лоло.

Тэрдо, якха на злэла чятыр,
На отрискирлапэ Калятыр.
Выґаздыя васта крюкэнца,
Пиро чянга ёв пэс вастэнца,

Ггыя тэ кхэл. Чяя багана.
И почёрьял ромэндыр сана,
[стр. 11]
Дыкхи прэ грубонэ чявэстэ:
О кхэлыбэ дылыно лэстэ.

Пэтало ушт придандырдя.
Ада сабэ ёв ґалыя.
Штэтостыр о пхуро устя
И пашыл чятыр тырдыя.

- Дэн тэ скхэлав и мангэ чяса.
Дэн тэ проджяв и мэ Каляса,
Нэ встринскирав пхурэ кокалы.
Нэ, фэдыдыр баган, чяялэ!
Нэ, акана дыкхэн, ромалэ,
Сыр кхэлла о пхуро Пэтало.

- Коли кхэлдём - на рипирава,
Нэ ваш сватэнгэ мэ скхэлава -
Гыя стариннэc дыкхлорэса
И пашварэса, пашварэса

Паш чятэ сыр башно ухтэла.
Ґэрой на кхэлла, а чинэла.
Кхэлдя Пэтало зоралэс,
Кхэлдя стариннэс, муршканэс.

Шукар кхэлдя Пэтало чяса!
Жэнихо сыс тэрдо корчяса.
И о тэрнэ, и о пхурэ
Сарэ, сарэ пирикхэлдэ.

Про болыбэ уж мурдынэ
О чергэня совнакунэ.
Про гав башнэ пробагандлэ,
Коли о сваты угынэ,
Пэтало лэн пролыджия, -
И о дывэс попарныя.

[стр. 12]

V

Коли э бида задыкхэла
Дрэ шатра, ёй инкэ явэла.
Насвалыя о дад Учестэ
И мурдыя о цыпо лэстэ.

Побикиндлэ шарандуня,
Дай скэдыя бэдэ ґаспря.
Лыя Учё савари пэса, -
Гыя пэзал барэ дромэса.

Прэ атася исыс курко,
А жыко тарго дром длэнго.
Фэлдаса ёв дывэс гыя,
Дро вэш лэс рат заутылдя.

Рат осенитко сыс калы,
Рат бришындытко шылалы.
Учё дрэван замразыя
И бришындэстыр киндыя.

Тэ джяс ратяса дарано,
Нэ и о дром нанэ джиндло.
И дурыдыр ёв на гыя -
Дро вэш Учё заратькирдя.

Ёв скэдыя шукэ кашта.
Э ягори розлыджия.
Бэшло кэ яг Учё - татёла,
А тёмно рат уса калёла.

А о бришынд уса чивэла,
Тэрнэ чявэс на тангинэла.
Капинэ о паны упрэстыр, -
Кинды сы пхув э бришындэстыр.

[стр. 13]
О гад саро киндо Учестэ,
Тырах сари кинды, и лэстэ
О данд про данд на попэрэла.
Ёв мразыя, тэ хал камэла.

Бэдэ маро, со ёв лыя,
Панэстыр сыр кхурми ачья.
Мыя тэ хал мро чёроро,
Нэ со жэ тэ кэрэс Учё!

Кэрдя ёв яг побарыдыр,
Ягатыр про ило фэдыр.
Понабут ёв обшутия
И прэ колын шэро пыя.

Суно потихэс подгыя
И дро якха лэс чямудя.
Тэлэ о цымблы обмэклэпэ.
Якха чявэстэ закэрдэпэ.

И со ж: дывэс кхамэса сала,
Паш шатри э гилы урняла.
Калы сыр цвэто уриды,
И ко урдэн сы ёй тэрды.

Шэро Калятэ сы пхандло,
Муй э тэрнятэ бахтало.
Сыр чергэня якха хачёна
И сыр мутин данда парнёна.

А ёв - Учё, лыджяла грэс
Э дро пхаба, э сывонэс.
Ґэнштос кэ шатра подъянэла,
Грай дро поводыцо кхэлэла.

Э сывонэс ёв спэнтындя,
Прэ чяр Учё ґэнштос мэкья.
[стр. 14]
Адай Калы лэс подкхардя
И со-то тэ пхэнэл камья.

Екхатыр громо сыр дыя,
О болыбэ покалыя,
Э яг упрэ заблэстиндя
И дарано адай ачья.

Адя балвал закрэнцындя
И пирэ фэлда зарундя,
И сыр бы ёй барэ холятыр,
Э шатра зрискирдя пхувьятыр.

И лыджия, и лыджия
Пир фэлда. И уса рундя.
И крэнцындя саро дромэса,
А болыбэ э бришындэса
Сыр товэрэса чингирдя.
И яг упрэ са блэстиндя.

Адай о громо зорало
Сыр роздыяпэ. И саро
Со сыс тэрдо ангил якха
Екхатыр сыго хасия.

Нанэ Каля, ґэнштос нанэ,
Са екх сыр тэло пхув пынэ.
Адай сухтя Учё пхувьятыр,
И на полэла ёв страхатыр.

Кай ёв? И со кэрдяпэ лэса.
О болыбэ ачья парнэса,
И о бришынд пириачья,
О пхув калы обшутия.

А ёв дро вэш. Нэ кай Калы?
Кай сыво? Кай тэрны ромны!?
[стр. 15]
И полыя адай тэрно,
Со адава исыс суно.

Подуминдя ёв э менькаса
"А со-то нашукир Каляса!"
Ило дукхатыр стасадя,
И дро шэро адай пыя:

Со бидыца инкэ явэла,
Инкэ дрэ шатра задыкхэла.
Нэ о дывэс ґара парно,
И дурыдыр гыя тэрно.

Вэшэстыр сыг выкэдыяпэ,
Нэ и ко тарго подыяпэ.
Одой о мануша пхэрдо -
О тарго дро курко баро.

Издрала пхув калы ґэнштэндыр,
Э годла джяла манушэндыр.
Рома-кофарья парувэна,
Чюпня пир грэндэ гулинэна.

Пиро васта, васта марэна,
Полатыр пхурдыпэн отдэна.
Латхья э грасторэс Учё -
Грай набаринько, нэ тэрно.
Заплэскирдя ёв дуй парнэ
И традыя цыпос кхэрэ.

Тэ хал дрэван камэл чяво,
А дрэ кисык сы паш састо.
И бахтало, со грэс киндя,
Ёв дро трактиро загыя.

А грасторэс пашыл пхандя.
Одой тэрдэ сы бут грая.
[стр. 16]
О хулая драб гэнсто пьена,
А грэн дрэ фэнштра придыкхэна.

Учё дрэ штуба загыя.
Одой тэрдэ бут скаминда.
Пал лэндэ мануша бэшлэ.
Кон хала, пьела. Кон ловэ

Адай жэ про скаминд гинэла,
Пачкэнца дрэ кисык чювэла.
Учё дро вэнглыцо бэстя -
Хабэ ёв пэскэ запхэндя.

И только ёв тэ хал лыя,
Екхатыр годла ушундя.
Аври баро сы годлыпэн,
И роибэн и кошыбэн.

Хабэ Учё забистырдя,
Сыр пиро кан лэс кон дыя.
Ёв выпрастандыя кхамло.
И со ж, дыкхэла: грасторо

Сы отпхандло, и гаджёро
Паш лэстэ тыкнинько тэрдо.
Дыкхно екхатыр сы гавитко
И пашыл лэстэ о каґнитко.

Ваврэ стронатыр э гаджи
Муй порадя ёй холямы
Уинэ дро саро кирло.
Ясвэндыр муй саро шувло.

Ило страхатыр замардяпэ, -
Ко грасторо Учё дыяпэ.
Каґнитко васт розлыджия
И пиро муй чявэс дыя.

[стр. 17]

- Нэ, романо о муй тыро!
Нэ, джюклано тро мас кало!
Дро баро кхэр скирнякирава!
Тэрдёв! Мэ тукэ сыкавава!

Чиндя ёв пиро кан Учес,
Змардя ґэрэндыр чёрорэс.
Пир пашварэ тэ дэл лыя
И уса датыр лэс костя.

Гадже тэрдэ. Сыр ангрустяса
Обухтылдэ - на упрастаса.
Муя сарэндэ холямэ.
Дыкхэна выкхардэс ёнэ.

А кон подсала, кон сы штыл,
Кон протырдэла васт ангил.
Пиро шэро иль муй чинэла.
Кон прэ чявэстэ чюнгардэла.

Мардэ жык одова чявэс,
Коли уж лэс про паш джидэс
Калэ пхувьятыр ґаздынэ.
И дро чяро отлыджинэ.

Одой тыкно ракирибэ -
Дрэ шылалы лэс чюрдынэ.
И про бара, саро дрэ рат
Ёв чёроро пашло сыс рат.

А дывэсэ дуй хэладэ
Ко барыдыр лэс лыджинэ.
О грубо муй лэс допучья,
Катыр ёв грасторэс лыя.

На фрэнтындя чяво лавэса,
Нэ грубо рисия сапэса.
[стр. 18]
Нисыр лава на прилыя,
Со грасторэс о ром киндя.

Ёв ракирдя, со грай чёрдо,
Со дрэ дава Учё банго
И пал адасави холы
Ёв лэс страдэла прэ бари.

Дро васт бари э зор Учестэ,
А э холы прэ грубонэстэ
Сы барыдыр ада зорьятыр,
Хачёла о ило холятыр.

На зрискирдя адай ром пэс,
Дрэван мардя ёв э гаджес
И тэло стрэга атася Тходэ
Учес про дэш бэрша.

VI

Дро шатри бьяв рома кхэлдэ -
Чя пал "муршэстэ" выдынэ.
Сханэ Калякиро шэро.
А кон? Уса о дад пхуро.

Пэтало фрэнто пхурором
Отдэла чя ёв пало ром.
Выкэдыя э джямутрэс
И барвалэс и зоралэс.

На кя камэна о рома
Э Пэталос палодава,
Со пхутькирдо сы о пхуро,
Со чиб длэнги, и холямо,

[стр. 19]
Нэ атася ёв э сватэнца
Уджяла кэ нэви сэмэнца.
Калы явэла уж тэрны -
Калупаёскири ромны.

Ададывэс инкэ ромэнца
Ёв пэскирэнца - цыпарэнца
Бравинта пьела сыр паны.
Багала пхураны гилы.

Бут и бравинта, и хабэ.
Рома ґара поматынэ.
Ґара уж э годы тырдэна -
О муршыпэ досыкавэна.

Уж екхвар сыс и марибэ:
Мардэпэ дуй рома тэрнэ.
Заспориндлэ кон муршыдыр,
Пир тарго лэндыр кон фэдыр.

И екх ваврэскэ "муршипнаса"
Пропхарадя шэро душляса.
Нэ адава ничи инкэ.
А кай адай сы о тэрнэ?

Бэшлэ - Калы пашыл чявэстэ.
Паш одолэстэ корорэстэ,
Саво, коли ла сватындя
Сабныткэс тэ кхэлэл гыя.

Нэ акана ёв лакэ ром.
Ла отдыя дад пало ром.
И Колупаи акана
Сарэ прэ латэ хулая.

А семьица одой бари:
Явэла трито ёй бори.
[стр. 20]
Састро, сасуй джидэ инкэ
Дуй биромненгирэ чявэ.

Трин о чяя инкэ кхэрэ.
Нэ э борьендэ чяворэ:
Екхатэ дуй ужэ барэ,
А э ва[в]рятэ панджджинэ.

Нэ екх екхэстыр тыкныдыр
О чяворэ, нэ сыр ґирил.
Инкэ адай про дывэса
И шовтонэс ромны яндя.

Бари то семья - мэк бари.
Нэ уж ракирна холямы
Дрэван сасуй, а о чяя
Хачита чячюнэ сапа.

Нэ попыя жэ чяёри!
Эх, хасия ёй чёрори!
Захана лакиро шэро.
Спхагирна джиибэн тэрно.

Нэ тэ явэл о ром камло
Дивья б и джиибэн кало.
Мэк менькица барэ семьятыр,
Мэк кошыбэн пхурэ сасятыр.

Камэл ли ёй хоть набут лэс?
Калупаёскиро чявэс.
На! Коли лэскро муй дыкхэла:
Екхатыр чядыпэ ла лэса.

Ёй на камэл лэс сыр сапэс
Ада славутнонэ муршэс.
Нэ сыр жэ веко тэ дживэс
Коль манушэс ту на камэс?

[стр. 21]
А коль ромэстыр тэ уджяс?
Карик? Карик тэ упрастас?
Нэ ёв жэ злэла о шэро,
Ёв акана хулай тыро.

Нэ умарэс тэрно ило
И тэ дживэс сыр кашт муло.
Мири гилы пробагандлы,
Думинэ чёрори Калы.

Нэ сож адасаво Учё?
Ёв салапэ? Ґалёв чячё
Думинэ, со э корорэс
Камам фэдыр мэ соса лэс.

Дро саро свэто никонэс
Ёй на камэла. А Учес?
Пал лэстэ о ило дукхала.
Пал лэстэ э годы урняла.

Нэ кай жэ хасия Учё?
Нэ кай кэрдяпэ мро камло?
Курко уж сыр ёв угыя,
Сыр дро паны Учё пыя.

И на джинэл э чяй тэрны,
Со бидыца дрэван бари
Пыя прэ лэскиро шэро,
Со сы чяво закэдыно.

Бэшлы Калы сыр умарды,
Ла на радынэ э гилы.
Якха про свэто на дыкхэна
Ваш со ж гиленца ди тырдэна.

Гилы мамуй кана урняла.
А э Калы и на багала.
[стр. 22]
Хоть и мангэна о рома,
Собы тэрны со збагандя.

А э Калякэ сыкадёла,
Со чиб уж латэ на рисёла.
И дро кирло шуко саро
Нэ на выракир лаворо.

Адай кэ ёй э якх банги:
- Нэ, бага мангэ гилори!
Ну со бэшлы сан сыр мулы?
И на шунэса глос тыри.

И пригыя тэ залыджяс,
Вашэ ромэскэ тэ cбагас
И стасадяпэ о ило -
Дрэван кэрдяпэ дукхано.

И окэ ёй забагандя.
О муй инкэ погожыя,
Бут менька дро калэ якха,
Илэстыр джяна о лава.

А глос тэрны сыр рупови
Мразякирдян сарэн Калы.
Сарэ илэстыр багандя,
Пало ило гилы лыя.

Ёй багандя ваш одова,
Сыр гожо чён и чергэня,
Сыр свэто лэндыр рупово
Чидяпэ пиро муй кало.

И сыр коли-то чириклэ
Шукар прэ зоря багандлэ.
Сыр кхам совнакуно устя
И дро ушта лэн чямудя.

[стр. 23]
Ваш одова ёй багандя,
Сыр о чяво э чя камья,
Прэ бахт никон на ґалыя,
Со ёй ваш пэскэ багандя.

Ром тэ галёл иль э сэмэнца
Тэ сханас ла э виндырьенца.
Ром мулякирлас ла екхатыр,
А кошыбэ бы ла сасятыр!

Э рат прэ фэлда сы ґара,
Ґара хачёна о яга.
Бравинта бут рома пинэ,
Лаче гиля бут пошундлэ.

Кхэлдэ сарэ чяя тэрнэ
Дыкхи прэ лэндэ и пхурэ
Сарэ мэклэпэ тэ кхэлэн,
Тэрнэ бэрша тэ взрипирэн.

А э Калы сыр наджиды
Паш корорэстэ сыс бэшлы,
Саро якхэнца ёй дыкхья,
А тэ полэл на полыя.

И ушундя сыр дро сунэ
Со грэн уж задынэ андрэ,
Со дад урдэн э миштыпнаса
Потрадыя ангил сасяса.

Бэстя ёй про урдэн ромэса.
Колупаёса корорэса
И чёрорьятэ прэ колын,
Пыя якхэндыр э ясвин.

[стр. 24]

VII

Ужэ дуй вэснэ прогынэ
Сыр чякэ о шэро пхандлэ,
Сыр пало ром ла отдынэ,
Шэро кало сыр заханэ.

Лыджяла менька бут Калы.
Вышутия ёй чёрори.
Прэ латэ муй нанэ джидо.
Нэ кай жэ гожыма саро?

Кай стать? О муй кай бахтало?
Саво радынэс о ило.
Кай рупово сабэ тыро?
Калы! Кай хасия саро?

О джиибэн ла cбанькирдя.
А бут ли ёй и проджиндя?
Нэ сыкадёла э Калякэ,
Со бут бэрша джиндя адякэ.

Со николи на сыс ёй чяй.
Со и бияндыя адай.
Адякэ лакэ сыкадёла.
Ёй чёрори на присыклёла

Нисыр кэ семья адая:
Ко ром, ко холямэ пхэня.
И джиибэн э корорэса
Ваш лакэ сы пхарэ сунэса.

Ёв нарто сы и холямо,
Со закамья ґэрой - саро
Екхатыр трэби тэ кэрэс.
Каля ёв марла зоралэс.

[стр. 25]
Дрэ семья адая бари
Каля исы тэрны бори.
И э барэнгэ и тыкнэнгэ,
Ёй бутярны адай сарэнгэ.

Явэла ром мато кхэрэ.
- Ну лэс росчив, хабэ подэ!
А коль сыкадыя ромэскэ,
Со на адякэ ёй прэ лэстэ

Вздыкхья. Чюпны дро васт ёв лэла
И про чянга ромня тховэла
И лэла прэ холы уджяла.
Ромнякэ жэ засовлахала,

Собы би лэскиро лавэндыр
Ёй на уштэлас э чянгэндыр.
Уджяла ёв, и лэс нанэ
И екх, и дуй, и трин мардэ.

Попэрла лакэ и сасятыр,
Адай пхурьятыр - саплынятыр.
Ёй пиро муй борья марэла,
Коль одоя ла на кандэла.

Адай Калы про дывэса
Торбаса пиро гав псирдя,
Нэ набут ёй кхэрэ яндя,
Тэ э сасуй ла захая.

- Дыкхэс, сави раны бари.
Нэ дыкх жэ, пхурыдыр бори,
И набут пиро гар псирдя,
А дыкх, кицы саро яндя!

Ну со жэ думиндян, раняса,
Амэ про стуло тут тховаса.
[стр. 26]
Вычюрдэ адава шэрэстыр.
На сан кхэрэ ту э дадэстэ.

Ну рипир, кон ту сан адай!
Мэ трэ ромэскири сом дай.
Коль на явэла пир миро,
Мэ схава лэскиро шэро.

Нэ мэк явэла ёв кхэрэ!
Поракирава лэса мэ.
Мэ на джином, со ром дыкхэла,
Со дрэ васта ёв тут на лэла.

Адай сасуй барэ холятыр
Дро муй чюнгардыя Калякэ.
Дро васт о кашт ёй ухтылдя
И дрэ борьятэ чюрдыя.

Нэ окэ ром кхэрэ явья,
Э дай ясва и розмэкья:
- Со ж ту, мро чяворо, кэрэса?
Палсо ромнякэ воля дэса?

Ромнякэ екхвар воля дэ -
Ёй и бэшэла уклистэ,
Ёй тут ромэса на гинэла.
Прэ мандэ ёй сыр сап дыкхэла.

И на джиды, и на мулы
Бэшлы пало скаминд Калы.
Ёй дарла лав тэ пропхэнэл
И прэ ромэстэ тэ здыкхэл.

Колупаёс холы лыя
Якх корори зарисия.
[стр. 27]
О муй кэрдяпэ трашано
И сыр рувэстэ холямо.

- Ну со жэ, дав мэ трэ кирнэс...
И ман на лэса тэ шунэс?
Джюклы! Екхатыр про чянга!
Чямудэ дакирэ ґэра!
И сыр дыя ла дро думо!
Радя ґэраса про трэмо.

Тэл пашварэ мардя ґэрэнца
И зоралэс костя лавэнца.
И на дыкхья бибахтало,
Со э Калякэ о шэро

Пропхарадя ёв тырахаса,
Ёв чингирдя кана чюпняса.
Дрэван мардя о ром Каля,
Ничи холятыр на дыкхья.

И про вавир дывэс муля
Э чяёрья ёй бияндя.
И спасия ёй отэнчя.
И насвалы сыс дуй чёна.

И дуй чёна пашыл шэро.
О мулыпэ исыс тэрдо.
Нэ джиибэ упрэ лыя.
Са ж про ґэра Калы устя.

Нэ кай? Тэ на галёс ромня,
Насвалыпэ схая Каля.
Сасуй хай састякирла ла:
Ёй кэравэлас о чярья.

Шэпчинэс со-то дро чяро,
Нэ миштыпэ то сыс тыкно.
[стр. 28]
Янэнас кэ Каля пхурья
И одоя "састякирдя".

Нэ на яндя о састыпэ
Пхурьенгиро зумаибэ.
Сыр мом таинэ э Калы.
Ваш лакэ рада нисави

Нанэ бутыр дро джиибэ,
Коль хасия о састыпэ.
Ваш со пэтькирла кхам тато,
Коль про ило сы шылало?

Ваш со багана чириклэ,
Коль дрэ колын ясва киркэ?
Ваш со про свэто тэ дживэс,
Коль джяла джиибэн кирнэс?

Коли пал джиибэн саро
На ушунэса лав тато?
Ваш со э менька тэ тырдэс,
Тэлэ чюпны пэс тэ тховэс?

Нэ э ромэстыр чёрьялэс
Ясва баяса тэ кхосэс.
Ґалёв фэдыр уж тэ мэрэс.
Ваш со ило тэ менчинэс?

Адякэ думиндя Калы.
Дрэван ёй сыс уж насвалы.
Кокалы о бришынд шунэна
И сыр пхурьятэ ноинэна.

Сыр бар колын притасавэла.
Думо дукхатыр на шунэла.
Якха Калятэ пропынэ.
Дрэ лэндэ яг бутыр нанэ.

[стр. 29]
Э глос сави-то кашуки.
Ракирна латэ сы шуки.
Пашлы и глос на ушунэса.
Кашлинэ чёрори ратэса.

Коли уштэла про ґэра,
Балвал попхурдэ - и пыя.

VIII

Сыс вэсна. О дывэс тато.
Саро кхамэса зачидо.
Саро радыныпэ вэснакэ.
А фэлда - гожо индырака.

Шуминэ вэшоро тэрно.
А лэс нежынэ кхам тато.
Кхам джиибэн сарэскэ дэла.
Нэ сож Каля ёв на зракхэла.

Пашлы дрэ шатра сы Калы.
Никон паш латэ - екхджины.
И на ґалёса, со джиды.
Пашлы сыр уса екх мулы.

Шэро, нэ сыр чириклорэстэ
Вышутия. И сыр мулэстэ
Вытырдыяпэ накх ромнятэ
Шукэ васта сыр э мулятэ.

И только откэрдэ якха
Ракирна вашо одова,
Со марлапэ инкэ ило
Дрэ ада трупо пашмуло.

[стр. 30]
Вавир дывэс ёй на ракирла,
Уса хай со-то дужакирла,
Хабэ дро муй ничи на лэла,
Екх о паны сурово пьела.

Шэро Калы приґаздыя,
Ёй тэ уштэл ґалёв камья.
Адай ла кашлё замардя
И о шэро палэ пыя.

Паш латэ прэ шэрандуны
Пашлы сыс капля ратуны.
Кирлэстыр рат бут выгыя
И дрэ пашрат Калы мыя.

Никон ясвин на прорадя,
Коли якха ёй закэрдя.
Адякэ дрэ кралитка о бэрша
Сханэ о тэрныпэ сапа!

А лакэ бы и тэ дживэл.
Сыр цвэто бы тэ цвэтинэл.
Нэ бут жэ лакэ? Биш бэрша
Кицы ёй менькица хая!

И танго джиибэн тэрно,
Нэ сыс ёв сыр кирно шэло
Прэ лэстэ кон-то тырдя,
И джиибэн обрискирдя.

Розтасадэ о джиибэ.
Дрэ пхув калы ромня тходэ,
А лакэ трэби тэ дживэл
Сыр цвэто бы тэ цвэтинэл.
Категория: Стихи и проза цыган. | Добавил: cigane (02.02.2006) | Автор: Ольга Панкова
Просмотров: 3069 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]